Бельгія (Королівство Бельгія)

Прапор складається з чорної, жовтої й червоної вертикальних смуг. Ці кольори традиційно були кольорами Брабантського герцогства. Чорний символізує силу, жовтий означає зрілість, повноту сили, що досягаються мудрістю. Червоний – символ перемоги, досягнутої завдяки хоробрості, мужності й жертовності.

Існує три герби – малий, середній та великий. Основним елементом кожного з них є національний символ бельгійців – золотий лев із червоними кігтями та язиком на чорному щиті (це так званий бельгійський лев). Навколо щита, увінчаного великою герцогською короною, – золотий ланцюг зі знаком Ордена Леопольда. На задньому плані знаходяться перехрещені жезли: один – із золотим левом (символ незалежності Бельгії), другий – із «рукою правосуддя» (символ справедливості). На червоній стрічці золотими літерами написаний національний девіз бельгійців, що перекладається як «Єдність дає силу». На великому та середньому гербах по боках зображені щитотримачі – золоті леви, кожен з яких тримає прапор Бельгії; позаду – королівська мантія, зверху якої можна побачити королівську корону – символ королівської влади, що дотепер є в Бельгії. Великий герб також має позаду мантії 9-и прапорів та штандарт бельгійських провінцій.

Національний символ – футуристична споруда Атоміум, визначна пам’ятка столиці. За формою вона відтворює просторове розташування атомів однієї з алотропних модифікацій заліза у вигляді збільшеної в 165 мільярдів разів об’ємноцентрованої кубічної елементарної комірки – вісім атомів у вершинах і один у центрі куба.

Дев’ять «атомів» у формі 19-тиметрових за діаметром сфер з’єднані між собою 20-а трьохметровими трубами завдовжки 23 метри, що слугують опором і коридорами з ескалаторами. Атоміума заввишки 102 метри, вагою 2 400 тонн. У центральній опорі встановлений ліфт на 20 осіб, що за 23 секунди зі швидкістю 5 метрів за секунду піднімає відвідувачів до оглядової платформи та ресторану, які знаходяться в найвищій сфері. В інших сферах розташовані виставкові зали та кінозали.

За задумом авторів, Атоміум має символізувати науково-технічний прогрес людства, мирне використання енергії атому, важливу роль у розвитку світової економіки металевих сплавів, зокрема сплавів на основі заліза. Разом з тим споруда Атоміуму своїми 9-а сферами репрезентує Бельгію з її 9-а провінціями.

Цікаві факти. Середня тривалість життя населення Бельгії становить 79,22 роки.
Кожен громадянин зобов’язаний здобувати освіту до 18-и років.
У країні немає еміграції населення. Це пов’язано з дуже високим рівнем життя.
SPA-салони, широко розповсюджені по всьому світу, названі іменем бельгійського курорту Спа, відомому своїми мінеральними джерелами.

Опитування засвідчило, що переважна більшість населення Бельгії (92%) вдома майже не їдять. Здебільшого харчуються в ресторанах і кафе. Щорічно у країні виробляють 220 тисяч тонн шоколаду, що становить близько 22 кг на душу населення в рік. Це означає, що пересічний житель у день з’їдає по 60 грам шоколаду. А ще бельгійці придумали один із найпопулярніших у світі сортів шоколаду «праліне».

Бельгія – країна з багатою історією. На її території більше замків, ніж у будь-якій іншій державі світу.

Музичний інструмент саксофон винайшов у 1840 році музикант і дизайнер Адольф Сакс, який спочатку назвав своє дітище мундштучним офіклеїдом.

Вираз «малиновий дзвін» походить від бельгійського міста Мехелен (у французькій транскрипції – Малин), що по праву вважається головним центром церковного дзвону в Європі.

Відомий художник Ян ван Ейк є одним із винахідників олійного живопису.

Бельгія – найбільший у світі центр, де переробляються алмази.

Країна посідає 2-е місце в нафтохімічній промисловості.

Вважається, що винахід роликових ковзанів належить бельгійцю Жан-Жозефу Мерлені.

93% сімей тримають кішку, собаку чи іншу домашню тварину. Всупереч поширеній думці, не США, а саме Бельгія є світовим лідером із виробництва коміксів. Найвідомішим їх персонажем вважається Тінтін, пригоди якого відомі далеко за межами країни.

Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк

Бельгійський поет, драматург, лауреат Нобелівської премії. Сучасники називали його «бельгійським Шекспіром».

Творчій діяльності віддав 40 років. Писав вірші, прозу, п’єси. Деякі з творів залишилися невиданими.

Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 року в Генті, у родині заможного юриста. У сім’ї спілкувалися французькою. Моріс змалку цікавився літературою і поезією. Його перший вірш опублікували на сторінках журналу, але батьки все одно наполягали на юридичній освіті. Тому майбутній письменник після закінчення юридичного факультету Гентського університету поїхав у Францію для вдосконалення юриспруденції.

Але в Парижі світ літератури повністю захопив юного Моріса. Він починає друкуватися у столичних виданнях, отримуючи хвалебні рецензії критиків. Його порівнюють із Шекспіром. Ця похвала стала причиною того, що Метерлінк залишає юриспруденцію та повністю присвячує своє життя літературі.

Його п’єси ставлять у кращих театрах Лондона, Нью-Йорка, Парижа, Москви. З-під пера письменника виходять «Скарб смиренних», «Принцеса Мален», «Непрошена», «Сліпі», «Пелеас і Мелісандра».

Але світову славу Морісу Метерлінку принесла фантастична казка-феєрія «Синій птах», герої якої подорожують по світу в пошуках щастя, а знаходять його вдома.

У 1911 році Моріс Метерлінк став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за багатосторонню літературну діяльність, і особливо драматичні твори, що відрізняються багатством уяви і поетичною фантазією».

Під час Першої світової війни Метерлінк намагався записатися в бельгійську цивільну гвардію, але його не прийняли через вік. А в 1940 році Метерлінк утік від німецької окупації до США. Через проблеми зі здоров’ям повернувся до Франції в 1947 році.

В останні роки життя Метерлінк писав більше статей, ніж п’єс. У період з 1927 по 1942 роки вийшло 12 томів його творів. Найбільш цікавий – «Життя термітів» (алегоричне засудження комунізму й тоталітаризму). У найвідоміших філософських творах «Життя бджіл» і «Життя мурашок» письменник намагався пояснити життя і діяльність людини через аналогії, взяті зі спостережень за природою. Помер Моріс Метерлінк у Ніцці 6 травня 1949 року від серцевого нападу.

• «Синій птах»
  У казці діти бідного лісоруба, дівчинка Мітіль і хлопчик Тільтіль, напередодні Різдва вирушають на пошуки Синього Птаха, що приносить здоров’я і щастя. Пташка потрібна для одужання хворої онучки феї Берилюни. Жінка подарувала хлопчику чарівний діамант, який робив навколишній світ казковим. У пошуках Синього Птаха діти разом із друзями побували у Країні Спогадів, у Царстві Майбутнього, у Палаці Ночі, у Саду Блаженств. Вони так і не знайшли Пташку, а вона була поруч ...